Ефективність використання товарних запасів спостерігається у показниках швидкості обертання товарних запасів, рівень рентабельності товарних запасів, об’єм товарних запасів на одиницю товарообороту, рентабельність складських та транспортних затрат тощо.
Швидкість обертання середніх товарних запасів склала 5 оборотів, або в дня товарообороту – 66 днів. Цей результат свідчить про значний рівень товарних запасів, які мають невелику швидкість обертання, але це пов’язане із специфікою товарів.
Рівень рентабельності середніх товарних запасів складає 54%, економічний зміст цього показника полягає в тому, що на одну гривню товарних запасів в середньому припадає 54 копійки прибутку. Однією з цілей управління товарними запасами є саме максимізація цього показника за рахунок збільшення чистого прибутку та/або зменшення середніх товарних запасів. Але в намаганнях максимізувати рівень рентабельності потрібно пам’ятати й про стабільність діяльності підприємства та забезпечення нормального товарообороту та рівня конкурентоспроможності на ринку.
Наступний показник показує скільки гривень товарних запасів припадає в середньому на одну гривню товарообороту. Значення 0,7 свідчить про значне зростання рівня товарних запасів (у 1996 році цей показник був 0,51), яку відображається в падінні ефективності використання товарних запасів, але це обумовлено насиченням ринку та постійним пошуком нових каналів збуту, що в свою чергу потребує накопичення запасів.
Рентабельність складських та транспортних витрат становила 331,9% та
531,1% відповідно ( у 1996 році 286,4% та 485%). Це покращання пов’язане в
першу чергу із зростанням обсягів завозу та знижками отриманими за
регулярність користування послугами. Були знайдені оптимальні маршрути
постачання та мінімізовані витрати на митниці.
Проаналізувавши товарні запаси фірми “Глобус Лтд” у періоді з
01.01.1997 до 01.01.1998 можна зробити висновок, що управління товарними
запасами здійснюється на високому рівні, використовується модель оптових
закупок значними партіями, що дозволяє отримати значні цінові знижки,
мінімізувати затрати на замовлення, транспортні затрати та гарантує
поставку всієї партії. Поради щодо вдосконалення управління товарними
запасами будуть подані в четвертій главі курсової роботи.
ІІІ. Планування розмірів товарних запасів в оптовому товарообороті.
Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки постійно здійснює
планування своєї діяльності. Результатом проведення планової роботи є
документ, що постійно оновлюється – бізнес-план підприємства.
В розділах бізнес-плану оптового підприємства вказані прогнозні величини основних показників його діяльності – прибутків, продаж, витрат, товарних запасів тощо. Методологія і підходи для їхнього розрахунку в роздрібній і оптовій торгівлі однакові, але є особливості, зумовлені відмінністю функцій опту і роздрібу в сфері обігу.
Планування товарних запасів слідує за плануванням обороту, оскільки обсяг оптового товарообороту, що прогнозується, служить основою розробки плану запасів.
Прогнозування і планування товарних запасів є необхідним елементом діяльності кожного підприємства в умовах ринкової економіки.
Першим етапом розробки прогнозу розміру товарних запасів є всебічний економічний аналіз попередньої діяльності. Результати аналізу, виявлені тенденції і висновки служать основою укладання прогнозів.
На другому етапі визначаються чинники, що в періоді, який прогнозується, будуть впливати на розвиток того сектора ринку, де працює підприємство. Відбираються і оцінюються кількісно найважливіші чинники і з їхньою допомогою розраховуються варіанти прогнозу запасів.
Специфікою діяльності фірми на ринку є обслуговування, передусім,
запасів роздрібної торгівлі, роздрібних підприємств. Тому процес планування
товарних запасів тісно пов’язаний з аналогічними розрахунками в роздрібній
ланці, що обслуговує оптове підприємство.
Можливі два основні варіанти ринкової кон'юнктури, в якій може опинитися
підприємство в майбутньому періоді. Перший характеризується відносною
стабільністю стану ринку, а другій – значними ваганнями попиту і продаж.
В теорії і практиці планування товарних запасів використовується декілька засобів: досвід-статистичний, експертних оцінок, техніко- економічних розрахунків, економіко-математичні.
Досвід-статистичний метод базується на аналізі фактично рівня, що склався в товарних запасах оптового підприємства.
В основі методу – особиста оцінка стану запасів в минулому і
суб'єктивне розуміння перспектив їхнього розвитку. Гідність засобу –
швидкість і мала трудомісткість. Недоліки полягають в людському чиннику
(досвід, знання економіста, труднощі безпомилкової обробки великої
кількості інформації). Так, за експертною оцінкою спеціалістів комерційного
відділу, розмір товарних запасів у першому кварталі 1998 року прогнозувався
у розмірі 41894,78 грн або 63 дні обороту. Цей результат у порівнянні з
четвертим кварталом мав зрости на 12,3%. Падіння темпу приросту (у
четвертому кварталі він склав 64,9%) планується завдяки зниженню темпу
приросту товарообороту (лише 21%, у четвертому кварталі 1997 – 36,4%), який
залежить від платоспроможного попиту населення, обсяги якого мають
зменшитися після вершини купівельної хвилі яка припадає на кінець року.
Хоча в Україні дуже важко передбачити коливання платоспроможного попиту, бо
майже неможливо спрогнозувати коли населення отримає кошти, які йому
заборгували. І хоча оптове підприємство не здійснює роздрібної торгівлі,
але його клієнти дуже чутко реагують на такі зміни, і збільшують чи
зменшують рівень закупок на фірмі.
На практиці, в більшості випадків, метод експертних оцінок застосовуються в тому випадку, коли немає достатньої інформації та/або ринок товарів мало вивчений.
Суттєвість методу техніко-економічних розрахунків полягає в визначенні нормативу, але у оптовій торгівлі нормативи майже не застосовуються.
Економіко-математичні методи планування товарних запасів все більш широко застосовуються в управлінні запасами оптової торгівлі.
Найпростіший засіб, що застосовується для знаходження плану запасу в сумі або днях, – метод екстраполяції, що переносить темп зміни показника, що склалися в минулому, на майбутнє.
Найкращі результати цей метод дасть, якщо період спостереження достатньо тривалий – три-чотири року. Застосуємо формулу для приблизних розрахунків із використанням даних поквартальних запасів.
Формула екстраполяції по даним чотирьох кварталів на перший квартал наступного року має вигляд:
У5 = 0,5 (2 У4 + У3 - У1), де У – рівень запасів відповідного кварталу.
Для розрахунку вимагаються дані про рівень запасів (в сумі, днях, % до
товарообороту) четвертого, третього і перших кварталів. Підставимо ці данні
з додатку 3 та отримаємо результат 0,702, помножимо його на розмір
товарообороту, що прогнозується у першому кварталі 1998 року, і отримаємо
42152,3 грн або 63 дні обороту, цей розмір товарних запасів перевищує
відповідний показник у четвертому кварталі 1997 року на 13%.
Для оцінки впливу факторів на розмір товарних запасів в майбутньому
використовують коефіцієнт еластичності. Розрахуємо цей коефіцієнт за умови,
що товарооборот – це фактор, який впливає на розмір товарних запасів. Щоб
визначити загальну тенденцію коефіцієнт еластичності розрахуємо за
середньою геометричною коефіцієнтів за 1997 рік, який дорівнює 0,846, що
означає що на зміну товарообороту на 1% товарні запаси відповідають зміною
у 0,846%. У плановому кварталі планується збільшення товарообороту на
21,0%, тобто за цим методом розмір товарних запасів має зрости на 17,8%, що
складе 43928,48 грн або 66 днів обороту.
Економічний аналіз товарних запасів за попередній період дозволяє виявити характер змін і можливість використання економіко-статистичних і економіко-математичних методів і моделей при розрахунку варіантів прогнозу розміру товарних запасів на плановий період. В залежності від норми зв'язку можуть бути використані різноманітні рівняння регресії – лінійної, гіперболи, напівлогарифмічної тощо. В додатку 6 розраховано рівняння лінійної регресії за даними чотирьох кварталів 1997 року. Підставимо значення товарообороту, що планується у першому кварталі 1998 року, у рівняння і отримаємо прогнозне значення розміру товарних запасів – 44052,51 грн або 66 днів обороту, ланцюговий темп приросту складає 18,1%.
Іншим підходом планування товарних запасів за допомогою економіко- математичних методів є розрахунок оптимального розміру запасу поточного поповнення на основі розрахунку оптимальної партії постачання при мінімальних витратах по доставці і зберіганню. Класична модель найбільш економного розміру товарного запасу (3) або розміру постачання з урахуванням витрат обігу має наступний вигляд:
C1 – витрати по зберіганню;
C2 – витрати по доставці;
R – обсяг попиту (товарообороту).
Підставимо вищевказані дані у формулу і отримаємо результат у 273,03 грн. Цей результат дуже відрізняється від реальних розмірів постачань, тому брати його до уваги не будемо, бо формула не враховує багатьох факторів.
Для визначення оптимальної частоти завозу (tопт) необхідні наступні
дані: частота (період) завозу в днях; інтервал між черговими постачаннями в
течію року (t); одноденний товарооборот (m); сукупні витрати по зберіганню
і доставці (Зі); витрати зберігання за рік (C1); витрати по доставці за рік
(C2); витрати зберігання на 1 грн. товарних запасів в один день (h);
витрати по доставці партії товару (S):
Здійснивши розрахунки, виявилось, що оптимальна частота завозу складає
84 дні. Це відповідає обраній стратегії завозу нової партії товару
приблизно раз у квартал.
Однак слідує мати на увазі, що для обчислення оптимальної частоти завозу вимагається інформація, яку тяжко отримати (наприклад, витрати на завіз і зберігання в розрізі товарних груп). Тому рекомендується використати формулу, що модифікувалася, де вираз Н приймається за постійну величину для всіх товарів на підприємстві:
Використовуючи данні оперативного обліку обчислимо Н = 0,004
Тоді оптимальне число постачань в цілому по товарній групі:
Коли ми підставимо дані, то отримаємо, що одна партія в квартал буде оптимальним числом постачань.
Для такої моделі вимагається мінімальна інформація – обсяги постачань товарів по асортиментним позиціям за звітний рік і на квартал, що планується, а також дані про кількість постачань по товарним групам на звітний рік.
