- Локомотивне депо Куп'янськ;
- Люботинські авторемонтні майстерні.
3.2 Локомотивне депо "Жовтень"
На рис.3.1 зображено один из цехів локомотивного депо "Жовтень".
Рисунок 3.1 – Локомотивне депо "Жовтень"
В 1869 році разом з початком руху поїздів на ділянці Бєлгород - Харків поруч зі станцією побудовані паровозні майстерні. Ці майстерні стали першим локомотивним підприємством Південної залізниці. Відкриті вони влітку 1869 р.
Надалі підприємство перетворене в паровозне, а пізніше в електровозне депо "Жовтень" (з 1962 р.).
З 1960 року по теперішній час електровози серії ЧС2 становлять приписний парк депо "Жовтень". Із цього ж року бригади депо повели вантажні поїзди по маршруту Харків - Белгород. На початку 1963 року колектив локомотивних бригад депо запропонував нову схему обслуговування пасажирського руху московського напрямку. Їхня ініціатива була схвалена МШС, і вже із травня того ж року на всьому протязі шляху від Москви до Іловайська електровози від пасажирських поїздів не відчіплювалися. Скоротилися зупинки пасажирських поїздів у Курську й Харкові, а в Лозовій вони пропускалися без затримки. В 80-90 р. у депо стали надходити нові потужні машини - пасажирські двосекційні електровози постійного струму ЧС7. Їхня максимальна швидкість дорівньює 180 км/годину.
У найстаршому депо Південної залізниці освоєні всі види ремонтів і технічного обслуговування локомотивів, у тому числі капітальний ремонт електровозів ЧС2 і ЧС7, що дозволило підвищити рівень технічного стану парку локомотивів і заощадити значні фінансові засоби залізниці.
4. КОТЕЛЬНЯ ЛОКОМОТИВНОГО ДЕПО
4.1 Загальний стан
Дільниця котельні розташована в південній частині міста Харкова на території електровозного депо "Жовтень".
Межами ділянки є:
з півдня, півночі та сходу – будівлі та споруди депо "Жовтень";
з заходу – залізничні колії.
Рельєф ділянки спокійний. Місто Харків відноситься до II-В будівельно-кліматичного району.
На дільниці розташовані: котельні з бункером мокрого зберігання солі, димова труба, продувочний колодязь.
В котельні встановлено два парові котли типу МЕ-4-1,4-ГМ, працюючих на природному газі.
Встановлена потужність в котельні 8 т/год пари або 4,48 Гкал/год.
Разом з котлами в котельні встановлена хімводоочистка з чотирма натрій катіонітовими фільтрами діаметром 1000 мм і солерозчинником.
Відведення димових газів здійсняється в металічну димову трубу діаметром 800 мм, висотою 31,815 м.
Дегазація живильної води відбувається в атмосферному деаераторі ДА-15. Повернення конденсату з виробництва здійснюється в деаератор.
Для пом’якшення води передбачено двохступінчате натрій-катіонування в чотирьох фільтрах.
Накопичення живільної води в ємкості 6,3 м3. Поставлення солі автотранспортом, до бункеру вологого зберігання солі.
Передбачена утилізація конденсату випару, який надходить до охолоджувача випару.
4.1.1 Газопостачання
Постачання газу до котельні здійснюється від внутрішньої мережі по газопроводу середнього тиску Р = 2 кгс/см2 (Рmin = 1 кгс/см2).
Зниження тиску газу з Р = 2 кгс/см2 до Р = 0,4 кгс/см2 здійснюється в запроектованій ГРУ, розташованій на другому поверсі в добудованому приміщенні до котельні.
ГРУ обладнано фільтром ФСС-50, лічильником газу ЛГК-150-400-6,3, запобіжним запірним клапаном ПКН-100, регулятором тиску РДУК-2-50, запобіжним клапаном ПКС-50С. Котли обладнані системою автоматики зі щитом ШДЕ-6.
Річна витрата газу – 900 т.у.п. (776 тис.м3/рік).
Продування газопроводів перед пуском котла – через продувні свічки в атмосферу.
На газоходах котлів передбачене встановлення газоаналізатору кисню та термометра для замірів температури відхідних газів.
4.1.2 Архітектурно-будівельна частина
Проект "Котельні електровозного депо "Жовтень" Південної залізниці розроблено для будівництва в II-В кліматичному районі згідно СНіП 2.01.01-82. Розрахункова зимова температура зовнішнього повітря згідно СНіП 2.01.01-82 – 23 ºС.
Нормативне навантаження згідно СНіП 2.01.07-85:
Повітряне – 30 кг/м2 для II повітряного району.
Снігова – 70 кг/м2 для II снігового району.
Клас будови – II.
Ступінь вогнестійкості – II.
Згідно технологічному звіту про інженерно-геологічні пошуки, виконані інститутом "Укрзалізницяпроект" в 1998 р. Основами фундаментів є ґрунти шару "2" – суглинок жовто-сірий, зеленувато-сірий, напівтвердий.
Ґрунтові води скриті на глибині 2,3-2,5 від поверхні землі і можуть підійматися на 1,0 м вище зафіксованого рівня. Глибина промерзання ґрунтів – 1,5м.
Розміри і майданчики технологічних приміщень прийняті на підставі норм розміщення обладнання. Санітарно-побутові приміщення розраховані згідно СНіП 2.09.04-87.
Будівля котельні складається з існуючої частини та добудови.
Існуюча частина має розміри 13,28 * 20,13 * 6,45 м.
Добудована частина має розміри 5,7 * 17,0 * 8,2 м.
Будівля котельні зроблена з цегли.
В існуючій частині передбачені нові побутові приміщення. Добудована частина запроектована за змішаною схемою: каркасною і з несучим уздовж ними і поперечними стінами. Просторова жорсткість будівлі забезпечується спільною роботою стін і плит перекриття. Зв’язок стін і плит перекриття здійснюється шляхом приварки закладних деталей плит покриття до закладних деталей монолітного поясу.
Зовніш ні та внутрішні стіни вироблені із силікатної цегли (ГОСТ 379-79), перегородки зі звичайної глиняної цегли (ГОСТ 530-80), балки, колони та сходи – металічні.
Покрівля котельні – рулонна, з трьох шарів руберойду, утеплювач керамзитобетон 600кг/м3.
4.1.3 Електротехнічна частина
Електротехнічна частина виконана згідно з:
СНіП 3.05.06-85 – електротехнічні пристрої;
ГОСТ 32-9-81 – норми штучного освітлення об’єктів залізничного транспорту.
ПУЭ-85 – правил устрою електроустановок.
Електропостачання об’єкта розроблено на підставі технічних умов, виданих службою електропостачання Південної залізниці №54/506 від 20.05.98 р.
Встановлена потужність – Ру = 122 кВт.
Розрахунковий струм – I = 140,7 А.
Категорія електропостачання – II.
Джерело електропостачання – ТП-36.
Електропостачання котельні здійснюється від РУ-0,4 кВ трансформаторної підстанції ТП-36. Низьковольтний кабель запроектовано з розрахунком проектних навантажень і падіння напруги в електроприймачах.
Основними електроприймачами є електроприводи технологічного та санітарно-технічного обладнання.
Для живлення електроприймачів проектом передбачені силові розподільні шафи серії ПР 8504 з автоматичними вимикачами на фідерах, що відходять.
Живильні та розподільні мережі виконано кабелями марки АВВГ – 0,66.
Для управління електроприводами запроектовані ящики управління серії Я 5000. Захист електродвигунів механізмів від перевантажень забезпечується тепловими реле магнітних пускачів ящиків управління, від короткого замикання – автоматичними вимикачами.
Управління приводами здійснюється кнопками управління з ящиків Я 5000, а також в автоматичному режимі.
В якості джерела освітлення використані світильники з лампами накалювання. Напруга мережі робочого та аварійного освітлення 220 В, ремонтного освітлення – 36 В, освітлення вимірювальних приладів – 12 В.
В проекті в якості групового щитка прийняті щитки серії ПР, для аварійного освітлення – автоматичний вимикач АП50Б-ТМ. Тип і кількість світильників прийнято з урахуванням призначення приміщень та норм освітлення. Проводка в котельній залі виконана кабелем марки АВВГ – 0,66, в інших приміщення проводом АППВ скрито під штукатуркою і в порожнинах перекриттів.
Приміщення котельні по категорії пожежі небезпечності відносяться до другої категорії. Блискавка захист димової труби вистою 31,8 м забезпечує захист котельні від прямих попадань блискавки. Блискавка відвід димової труби з’єднаний з заземлюючим контуром електроустановок котельні. Опір пристрою, що заземляє котельню R =100 м.
Для захисту будівлі від вторинних появлень блискавки передбачені наступні міри:
1. Металічні корпуси всього обладнання встановлені в захищеній будівлі котельні приєднані до контуру заземлення.
2. Усередині котельні між трубопроводами та іншими протяжними конструкціями в місцях їх зближення на відстань менше 10 см, через 30 см зроблені перемички.
4.2 Опис парового котла МЕ - 4,0 – 1,4 ГМ
Паровий котел МЕ – 4,0 – 1,4 ГМ, призначений для виробу насиченої пари, яка використовується для технологічних потреб промислових підприємств, на теплопостачання систем опалення, вентиляції та гарячого водопостачання.
Котел паровий МЕ – 4,0 – 1,4ГМ – двобарабанний, вертикально водотрубний з нормальною циркуляцією.
Основною частиною котла є трубна система, яка складається з двох основних частин: конвективної і радіаційної. Конвективна частина являє собою верхній і нижній барабани, які розташовані один над другим і з’єднані між собою пучком труб. Радіаційна частина трубної системи сполучена "С"-подібними трубами, які знаходяться на осі барабанів збоку конвективного пучка. Ці труби та перший ряд конвективного пучка організують топкову камеру. Труби, екрануючі задню стінку топки, вварені в верхній і нижній колектори і організують задній екран топкової камери. Труби топкової камери і колектору заднього екрану вводяться в верхній і нижній барабани та з’єднуються з ними на зварці. Фронт топки виконаний у вигляді повітроохолоджувальної панелі, в центральній частині якої встановлена фурма газомазутної горілки.
Для вирівнювання теплового навантаження промінеприймаючої поверхні кути топкової камери скошені, з фронту три труби, з задньої частини топки десять труб, крок зносу кожної труби відносно подовжній осі топки 64 мм. Виконання зносу топки в задній частині дозволяє пристосувати задній екран з 8 труб, що дає можливість покращити циркуляційну характеристику контуру. Ширина топкової камери 1700 мм по вісьям труб.
Крок бокових екранів, стелі та споду 55 мм.
Діаметр труб топки і конвективного пучка 51*3 мм. Кінці "С" – подібних труб в місцях вводу в барабан розведені. Крок труб бокового екрану в місцях скосу 84 мм, а заднього екрану 82 мм.
Газощільність топкової камери досягається за допомогою вварки проставок завтовшки 5 мм на зносах топки і приварки прутків діаметром 10 мм між трубами з кроком 5 мм.
Під топки, верхній і нижній барабани зі сторони топки покриті шаром шамотної цегли. Мембрани в місцях розводки труб покриті шаром вогнетривкого бетону. Повітроохолоджувальна панель топки покрита шарами шамотної смоли та діатомітової цегли. В верхній частині доронтової панелі встановлений вибуховий клапан. Проникнення в топкову камеру здійснюється через лаз, встановлений в нижній частині панелі. В конвективний пучок продукти згорання палива потрапляють через зазори між трубами першого ряду пучок в задній частині топки. Конвективний пучок виконаний коридорно розташованими вертикальними трубами діаметром 51*3 мм, ввареними в верхній і нижній барабани. Крок труб пучка по барабану 90мм, поперечний крок 95 мм.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17
